Стабілізатор чи нормалізатор напруги захищає техніку підприємства від перепадів в електромережі. Пристрій збереже обладнання цілістю, убереже від поломок і простоїв. Значить - до вибору стабілізатора напруги треба підійти відповідально, знати, як і який вид стабілізатора вибрати, які характеристики важливі.

Як вибрати стабілізатор

Для вибору стабілізатора використовуються такі критерії:

• ціль установки;
• Характеристики;
• тип;
• наявність додаткових опцій.

Визначивши відповіді на ці питання, вибрати пристрій стає простіше.

Мета встановлення

На ринку представлені різноманітні моделі пристроїв, параметри та ціна, яких різняться залежно від виконуваних завдань. Важливо розуміти — для яких цілей буде використано Стабілізатор напруги: захист від блискавок, захист від перепадів у мережі або безперебійне подання струму при відключенні від мережі.

Виділяють три основні напрями використання:

• стабілізація при відключенні електрики;
• захист від критичного навантаження;
• використання у системі гарантованого електропостачання.

Чітко визначивши навіщо потрібен Стабілізатор, стає зрозуміло які параметри звертати увагу і який тип підійде.

Характеристики стабілізаторів

Крім фізичних параметрів та характеристик пристроїв, важливо знати й інші нюанси, які допоможуть з вибором.

Місце встановлення.

В ідеалі пристрій повинен стояти в сухому приміщенні, що провітрюється з температурою від 5 до 30°С.

Якщо ж установка передбачається просто неба, в приміщеннях з високою вологістю, запиленістю, то потрібно потурбуватися про захист від агресивних факторів. Благо є стабілізатори напруги, здатні працювати при температурі до -25°С, вологості до 100%. Або варто потурбуватись і в доповненні замовити шафу із захистом від вологи та пилу, де і встановити стабілізатор.

Ще одна важлива умова при виборі місця встановлення – охолодження. Повітря має бути достатньо, щоб пристрій не нагрівався. Якщо це зробити неможливо, потрібно вибрати нормалізатор із системою охолодження.

Тип мережі.

Стабілізатори напруги випускають для однофазних мереж з напругою 220-250В та частотою 50-60Гц та для трифазних, розрахованих на 380-415В.

Однофазні підійдуть для побутового використання, офісів. Трифазні стабілізатори напруги потрібні у промисловості, великих будинках чи приміщеннях. Але це умовно і залежить від типу мережі підприємства. Цілком можливо використовувати трифазний пристрій, що складається з однофазних блоків з одним загальним комутаційним блоком.

Головне - не економити і вибрати стабілізатор під тип мережі, щоб не було перегріву обмотки.

Тип навантаження.

Також важливий параметр від якого залежить безпека роботи, економія та термін служби пристрою. Зрозуміло, що вибирати для домашнього телевізора промисловий стабілізатор не найкраще рішення. А купити бюджетний Стабілізатор напруги для роботи на виробництві — безглузде і навіть небезпечне.

Тому, при виборі слід врахувати, навіщо потрібно пристрій і які навантаження розраховано:

• приватне використання - будинки, квартири. Підійдуть бюджетні рішення, дешеві, з низькими вимогами, розраховані на потужність до 3-5 кВт;
• комерційні навантаження - офіси, громадське харчування, магазини, невеликі приміщення. Тут вище навантаження, сильніше вимоги до надійності, рівню шуму;
• промисловість – заводи, цехи, виробничі приміщення. Потужність у десятки та сотні кіловат, висока надійність та якість пристроїв.

Діапазон вхідної напруги.

Вибираючи стабілізатор, потрібно орієнтуватися ще й на напругу в робочій мережі, де буде стояти пристрій. Враховується мінімальне та максимальне значення.

Вихідна потужність

Приблизно можна сказати, що потужність на виході повинна дорівнювати сумі потужності всіх приладів і техніки, що працює в мережі плюс 10-15%.

Слід врахувати, що пристрої з індуктивним типом пускового струму холодильники, насоси, двигуни; споживають при запуску в 5-7 разів більше за нормальний.

Точність регулювання

Побутові стабілізатори не такі вимогливі до цієї характеристики - допустима точність 5-7% від номіналу.

Для промислового використання, освітлення, офісів краще вибрати більш точний пристрій, що працює в діапазоні 0,5-3%.

Швидкість регулювання

Час на вимірювання навантаження та зміна до заданих вимог. Середній час у моделей – 20 мс. Пристрої високого класу працюють швидше – 8-20 мс.

Плавність регулювання

Є два способи регулювання напруги: дискретний та електродинамічний.

Дискретний гарний для дому та офісу – швидке регулювання, висока надійність. Але корекція йде стрибкоподібно, що не підійде для вимогливої промислової техніки.

Електродинамічні стабілізатори коригують плавно за допомогою ролика на обмотці трансформатора. Але коштують дорожче.

Види стабілізаторів напруги

Параметри для всіх видів стабілізаторів напруги однакові, але за однакових вихідних даних якість роботи, надійність та вартість різних видів пристроїв може відрізнятися.

Стабілізатори випускаються трьох видів:

1. Електронний — він ступінчастий, тиристорний, симисторний. Простий, надійний, легкий в обслуговуванні та експлуатації. Корекцію проводить швидко, підтримує широкий діапазон напруги. При розрахунку потужності такого пристрою необхідно закласти запас потужності, щоб уникнути постійної роботи на максимумі. Термін експлуатації, при правильному та регулярному обслуговуванні, становить 10-15 років. 85-90% всіх стабілізаторів на ринку належать до цього типу.
2. Електродинамічні – інакше, сервопривідні. Виносять значні навантаження та перепади, здатні виводити номінальну потужність при будь-якій напрузі на вході. Підтримують широкий спектр напруги на вході. Забезпечують високу плавність регулювання. Але в роботі гамірні і не рекомендуються для використання в побуті.
3. Релейні - з урахуванням силових реле. Представлені слабо, підходять для навантажень до 9-10 кВт та стабільної вхідної напруги. Недовговічні, потребують частої заміни комплектуючих.

Додаткові опції стабілізаторів

Іноді, для комфортної роботи необхідні властивості та параметри, яких немає у штатній комплектації пристрою.

Під час вибору слід уточнювати, які додаткові опції можна використовувати зі стабілізатором. Це можуть бути:

• блискавкозахист;
• ручний байпас;
• кріплення на стіну;
• переривач навантаження;
• захист;
• підтримка аналізаторів якості мережі;
• автоматична система корекції коефіцієнта потужності;
• захист від імпульсної перенапруги.

Кожен виробник комплектує свої пристрої різними доповненнями. Про них потрібно запитувати при покупці або заповнити опитувальний лист продавця.

Під час вибору стабілізатора слід спиратися на необхідний результат, потужність споживання та інші параметри. Єдине, що слід винести до кінця списку — ціна. Так, багато пристроїв коштують дорого. Але вони мають захищати техніку. Будь-який, навіть дорогий Стабілізатор напруги, буде дешевшим за всю техніку в офісі або виробничий верстат. Заодно, в нормі залишаться час і нерви, які можна вжити більш приємні речі.